Новини світу

24 Канал
  • Прогноз погоди на 18 лютого: на Заході сніжитиме, на дорогах – ожеледиця та туман
    Погода в неділю, 18 лютого, в Україні кардинально не зміниться. В західних регіонах очікуються незначні снігопади, на решті територій хмарно, ожеледиця. Температура повітря коливатиметься в межах -2...+1 градусів. Про це повідомляють в Укргідрометцентрі. У західних областях буде хмарно, вдень очікується невеликий мокрий сніг, окрім того, на дорогах – ожеледиця, туман. Температура повітря вдень коливатиметься в межах до +2...-3. На Закарпатті дещо тепліше – від +1 до +6 градусів тепла, а у Карпатах вдень до -2...-7 градусів морозу. На Півночі країни хмарно, без істотних опадів, температура повітря вдень – -2...+1 градусів. У центральних регіонах вночі й вранці місцями очікується туман. Стовпчики термометрів коливатимуться вдень від -1... до +5 градусів. На сході синоптики прогнозують також невеликий сніг, туман та ожеледицю. Температура повітря вдень – -2...+4 градуси. Найтепліше буде на півдні України – до +6 градусів тепла. У Києві 18 лютого буде хмарно, без істотних опадів, температура повітря вдень від 0... до - 2 градусів морозу. Прогноз погоди на неділю, 18 лютого, у містах України: Ужгород – +3…+5 Львів – -1…+1 Івано-Франківськ – -1…+1 Тернопіль – -1…+1 Чернівці – -1…+1 Хмельницький – -1…+1 Луцьк – -1…+1 Рівне – -1…+1 Житомир – -1…+1 Вінниця – 0…+2 Одеса – +3…+5 Миколаїв – +3…+5 Херсон – +3…+5 Сімферополь – +4…+6 Кропивницький – +1…+3 Черкаси – 0…+2 Чернігів – -1…+1 Суми – 0…-2 Полтава – 0…-2 Дніпро – +1…+3 Запоріжжя – +2…+4 Донецьк – +1…+3 Луганськ – 0…+2 Харків – -1…+1 Київ – 0…-2 Прогноз погоди на 18 лютого
  • Сироїд оприлюднила крок, який допоможе українцям вижити за умов агресії Кремля
    В Україні діти змалечку повинні розуміти, що сусідня держава Росія є ворогом, тому від нього слід державу захищати. Це своєю чергою допоможе їм і на фронті, коли вони виростуть та їх покличуть в окопи. Про це заявила заступник голови Верховної Ради та представниця "Самопомочі" Оксана Сироїд у ефірі Еспресо.TV. "Як ми можемо вижити? Це якщо ми будемо від народження вчити дітей тому, що ми маємо сусіда, який є нашим ворогом, і ми маємо бути готовими від нашого народження до нашої смерті, скільки б ми не прожили, в той спосіб, в якій кожен може, в різний спосіб, цю державу захистити", – зауважила парламентарка. На її переконання, "тільки в такий спосіб ми можемо вижити", відтак вона не розуміє тих батьків і ті навчальні заклади, які вирішують не розповідати про війну своїм дітям. "А в мене є питання: а коли вони цим дітям казатимуть про війну? Тоді, коли цих дітей повістками в окопи покличуть, і вони раптом – ні з того, ні з сього – з'ясують, що в них є ворог?.. І вони будуть переживати ці ломки свідомості. Треба бути чесними. І треба жити з цим", – наголосила Сироїд. Водночас вона нагадала, що протяжність кордону з Росією сьогодні сягає 6 тисяч кілометрів, враховуючи Білорусь, де "розташовано російські бази", а також Чорне море.
  • Смертельна ДТП зі школярами поблизу Києва: з'явилися деталі
    Удень 17 лютого на Одеській трасі під Києвом сталося резонансне зіткнення автобусу зі 16 школярами, які їхали на екскурсію до столиці, та автомобіля "Нива", внаслідок чого першого винесло на узбіччя, а розбитий вщент легковик перекинуло на місці зіткнення. Як повідомляє ТСН, діти разом зі своєю вчителькою їхали до цирку, проте біля самого Києва з бензоколонки на автостраду виїхала "Нива", яка, попередньо, порушивши правила руху, зіткнулася з мікроавтобусом, в якому їхали діти". У підсумку водій, що віз школярів, не встиг загальмувати та врізався в авто, яке перегородило йому дорогу. Зауважимо, що у результаті інциденту пасажир та водій автівки від потужного удару вилетіли на дорогу: один загинув на місці, іншого шпиталізували, проте врятувати йому життя не вдалося. Крім того, дев'ятьох дітей 11-12 років із численими забиттями доправили до лікарень, як і вчительку, водія мікроавтобуса та маму однієї дитини. Як переконують медики, у водія діагностовано перелом ноги, у мами – пошкодження плеча, у дітей – струси мозку, пошкодження кінцівок, забиття та гематоми. Додамо, що більшість потерпілих уже відпустили додому, однак психологічна допомога їм, за словами лікарів, не завадить.
  • Часть из нас смотрит на окружающий мир глазами Путина
    Можно ли запустить в космос ракету FalconHeavy, разделяя представление о плоской и неподвижной Земле? Очевидно, нет. Можно ли побороть эпидемию, согласившись с мнением, будто опасную болезнь насылают ведьмы и колдуны? Вряд ли. Можно ли победить в гибридной войне с РФ, приняв путинскую картину мироустройства? Некоторые считают, что да. За четыре года украино-российского противостояния в нашем обществе обозначился парадоксальный тренд. Пламенные патриоты Украины зачастую солидаризируются с кремлевскими представлениями о Крыме, о Донбассе, о языке и культуре. Фактически часть из нас смотрит на окружающий мир глазами Путина – и пытается увидеть с этого ракурса, что-то проукраинское, прогрессивное и благотворное для страны. "Все равно они Украину ненавидят". "По закінченню поїде в Крим та буде розказувати як їх утискали". "Тільки й використовують Україну. А тут – ще й паплюжать і продовжують антиукраїнську пропаганду". Такие комментарии сопровождают оптимистическую новость о переводе крымских студентов в вузы материковой Украины. К сожалению, антикрымские фобии среди патриотической общественности – не редкость. И эти фобии полностью совпадают с путинским взглядом на происходящее. Владимир Владимирович тоже считает, что все крымчане, за исключением кучки крымскотатарских экстремистов, боготворят Россиюи пышут ненавистью к Украине. Но кремлевский лидер делает из этой картинки логичный и удобный вывод: если население Крыма поголовно влюблено в РФ и ненавидит Украину, то полуостров должен быть российским. А у патриотичного украинца, разделяющего путинское мнение о крымчанах, получается нечто бессвязное: Крым – это гадкая украинофобская помойка, сплошь населенная нашими врагами; но вместе с тем Крым – это Украина, и его обязаны нам вернуть! Видимо, вернуть без населения. В отличие от кремлевской, эта позиция выглядит довольно-таки странно – особенно для западных наблюдателей. Здравый смысл подсказывает, что если мы действительно считаем Крым неотъемлемой частью Украины, то наши суждения ополуострове и его жителях должны отличаться от путинских. Нам следует радоваться каждому крымскому студенту, выезжающему на украинский материк. Радоваться каждому аполитичному крымчанину, оформляющему украинский биометрический паспорт. Радоваться обывательскому конформизму, который при благоприятном развитии событий сыграет нам на руку. В случае возвращения Крыма безыдейные обыватели станут нашим козырем – тем большинством, которое будет предъявлено мировому сообществу и облегчит реинтеграцию полуострова. Но экзальтированная публика, рассматривающая Крым глазами Путина, об этом не задумывается. То же касается и войны на Донбассе. Демонизация мирного населения ОРДЛО весьма популярна среди ура-патриотов. Донецкие и луганские обыватели объявляются злейшими врагами Украины; их ненавидят и презирают; их несчастьям радуются как справедливому возмездиюза гибель наших солдат. И подобные суждения идеально вписываются в картину, нарисованную путинской пропагандой. Ту самую картину, где Донецк с Луганском якобы обладают субъектностью, где у Донбасса есть собственная политическая воля, а пресловутые "референдумы" сыграли решающую роль вразгорании вооруженного конфликта. Все это используется Кремлем для обоснования своей версии: в Украине идет гражданская война, Киев воюют с Донецком и Луганском, а Россия лишь поддерживает одну из сторон. В конце концов, именно для гражданской войны характерна ненависть к миллионам соотечественников, которые больше не считаются соотечественниками. Между тем украинский патриот, разделяющий кремлевское представление о жителях Донбасса, снова приходит к логической неувязке. С одной стороны, во всем виноваты проклятые сограждане из ОРДЛО, которые несут Украине зло, и которых нужно коллективно наказать, поскольку все они там – одинаковые. С другой стороны, никакой гражданской войны у нас нет, а есть вооруженное вторжение РФ на украинскую землю. Однако внешняя оккупация предполагает совсем другое отношение к мирным жителям, оказавшимся на захваченной территории. В таком случае эти люди – не враги, а жертвы войны. Они заслуживают не агрессии и злорадства, а снисхождения исочувствия. Априори отказывая Донбассу и в том, и в другом, патриотичный украинец невольно поддерживает путинскую трактовку событий. А еще путинскими глазами можно смотреть на языковой вопрос, на искусство и литературу, на творчество Цоя, Высоцкого или Булгакова. Кремль тщится поставить знак равенства между "русским миром" и русской речью – и часть украинских патриотов горячо с этим соглашается. Кремль пытается зачислить всех русскоязычных украинцев в своей резерв – и синхронно с Москвой их объявляют пророссийской пятой колонной. Кремль пробует мобилизовать для текущих нужд покойных писателей, поэтов, актеров и музыкантов? и ему вторят наши идеологи, рассуждающие об имперских щупальцах. Но для кремлевского руководства такая позиция действительно удобна и выгодна. Он позволяет эксплуатировать то, к чему Путин и компании не имеют ни малейшего отношения. Она дарит российскому реваншизму если не реальных, то хотя бы воображаемых союзников. А Украине эта парадигма не приноситничего, кроме внутренних раздоров. Мы не консолидируемся перед лицом внешнего противника, а оскорбляем и унижаем друг друга. Мы не расширяем круг потенциальных сторонников, а отталкиваем их от украинского проекта. Мы не пытаемся использовать против врага наше культурное разнообразие, а с готовностью отдаем кремлевскому режиму все, что он стремится приватизировать. В конечном итоге мы становимся беднее, разобщеннее и слабее. Разумеется, никто не запрещает украинскому патриоту смотреть на мир глазами Путина. Никто не мешает бить себя пяткой в грудь и восклицать: "Если Москва обзывает нас хунтой – давайте будем хунтой!" Но, принимая путинский взгляд на происходящее, вы вряд ли сумеете сделать более логичные и убедительные выводы, чем те, которые уже сделал за вас сам Владимир Владимирович. Михаил Дубинянский Оригинал: "Українська правда"
  • Експерти виявили неочікувану знахідку у картині Пікассо
    У США дослідники під шедевром Пабло Пікассо "Жінка, що сидить", який було написано масляними фарбами, виявили ще одну картину, а саме ландшафт Барселони, який митець використав як базу. Як повідомляє BBC, відкриття зробили в Американській асоціації сприянню розвитку науки в Остіні, штат Техас. Як підкреслюються, стало це можливим завдяки новому методу сканування. "Новий флуоресцентний рентген є дешевшим, ніж інші альтернативні системи сканування. Він – портативний, що робить його доступним для будь-якої галереї", – пояснюють журналісти. Франческа Касадіо з Центру наука для мистецтва у Чикаго, яка вела проект, своєю чергою зауважила, що широке використання нового сканеру поглибить наше розуміння художників і відкриє більше інформації, як вони творили. "Багато картин чекають, щоб розповісти свої секрети. З новим сканером ми допоможемо їм розповісти більше", – підкреслила фахівець. Щодо самої знахідки, то виявилося, що пейзаж під малюнком повернуто на 90 градусів: контури пагорбів стали спиною жінки, яка увібрала у себе форми каталонської місцевості. За словами куратора інституту мистецтва Онтаріо Кеннета Бруммела, це допоможе не лише датувати картину та визначити, де її було створено, а й краще відчути художника, а також більше дізнатися про те, як він створив ті форми, які ми бачимо на поверхні. До слова, "Жінка, що сидить" – це картина з "блакитного періоду" творчості Пабло Пікассо. Пабло Пікассо – "Жінка, що сидить" Хто такий Пабло Пікассо? Це іспанський і французький художник. Вважається одним із найвидатніших митців XX століття. Народився у іспанській Малазі в 1881 році. Був засновником кубізму, із середини 1910-х створював роботи в стилі неокласицизму, з початку 1920-х років став лідером сюрреалізму. У 1930-х роках створював скульптури з металу, ілюстрував книги, займався монументальним живописом. Помер у 1973 році у французькому Мужені. Тоді майстрові був 91 рік. Що таке "блакитний період" Пікассо? Початок цього періоду відраховують з осені 1901 року – із кінця його другої в житті поїздки до Парижу. Його картинам цього часу є властивою холодна та похмура колористика, також вони є наповненими трагічними персонажами. Крім того, це здебільшого монохромні картини, що мають синій і синьо-зелений відтінки та лише зрідка підігріваються іншими кольорами. Завершився цей період у 1904 році.
  • Волкер назвав річ, яка реально захистить російськомовне населення Донбасу
    Росія заявляє, що для неї є небайдужими люди на Сході України, запевняє, що хоче захистити російськомовне населення, та стверджує, що саме через це вона підтримує свої зусилля там. Насправді ж захистить таких людей запровадження миротворчої сили з мандатом ООН у регіоні. Таку заяву зробив Спеціальний представник Державного департаменту США у справах України Курт Волкер під час виступу на Українському ланчі в рамках Мюнхенської конференції з питань безпеки, пише УНІАН. "Люди все ще гинуть кожного дня. Важливо це пам'ятати. І гуманітарна ситуація для людей – жахлива, тому вона має невідкладний характер. Росія заявляє, що для неї є небайдужими люди на Сході України, запевняє, що хоче захистити російськомовне населення, та стверджує, що саме через це вона підтримує свої зусилля там", – підкреслив дипломат. За його словами, найкраща річ, яку можна зробити для захисту людей, – це створення безпеки та створення миру, яке полягатиме у запровадженні миротворчої сили з мандатом ООН у регіоні. Як переконує Волкер, такий крок реально припинить конфлікт та створить умови, за яких мінські угоди зможуть повністю бути втіленими.
Помилка
  • Помилка завантаження даних каналу.

новини Україна та світу

 

Новини Волині

Новини України

Новини спорту

24 Канал
  • Дніпро перетворюється на "київське болото": невтішний прогноз від спеціалістів
    До 2025 головна водна артерія України річка Дніпро може перетворитися на болото, і взимку цей процес тільки пришвидшується, а все через те, що Бортницька станція аерації у Києві вичерпала свій ресурс. Як переконують фахівці, у зв’язку з цим під льодом у воді меншає кисню, тож річка важче сприймає скиди отруйних речовин – промислових неочищених стоків, передає ТСН. За їхніми словами, це потрібно заборонити, бо у воді можна знайти всі елементи таблиці Мендєлєєва. Річка Либідь у Києві, яка впадає у Дніпро, фактично є міським зливним колектором. Туди потрапляють не лише каналізація, а й неочищені стоки з автомийок разом із потужними фосфатами, мастилами та бензином. На Бортницькій станції мають очищувати стоки столиці, але не можуть – ні від фосфатів, ні від нафтопродуктів, бо механізмам – 70 років, і проти сучасних стоків вони безсилі. Крім того, обладнання повністю відпрацювало свій експлуатаційний термін. Станцію мають переробити до 2025 року, а доти Дніпро в Києві гнитиме, зацвітатиме та ставатиме болотом, бо від численних дамб течії практично немає, – підкреслюється у матеріалі. Іхтіологи своєю чергою стверджують, що риба у Дніпрі щорік стає більш хворою, і теж через забруднення. Також спеціалісти повідомляють про хвороби, які раніше не були характерними, та про збільшення кількості паразитів, які на рибі зустрічаються. Зауважимо, що на перевірки забруднювачів існує мораторій, а екоінспекція за законом може перевіряти лише планово, тобто попереджаючи заздалегідь, тому усьому цьому зарадити проблематично. Не сприяють піклуванню про чистоту стічних вод на підприємствах і низькі штрафи. Також поглиблює проблему і глобального потепління, що висушує річку. "Тож про перспективи екологи говорять дуже сумно – навіть ухвалення нових стандартів моніторингу води їх не тішить, бо лабораторне обладнання для праці за критеріями ЄС з’явиться не скрізь і не швидко, а концентрація отрути в Дніпрі лише збільшується", – резюмують автори статті.
  • Прогноз погоди на 18 лютого: на Заході сніжитиме, на дорогах – ожеледиця та туман
    Погода в неділю, 18 лютого, в Україні кардинально не зміниться. В західних регіонах очікуються незначні снігопади, на решті територій хмарно, ожеледиця. Температура повітря коливатиметься в межах -2...+1 градусів. Про це повідомляють в Укргідрометцентрі. У західних областях буде хмарно, вдень очікується невеликий мокрий сніг, окрім того, на дорогах – ожеледиця, туман. Температура повітря вдень коливатиметься в межах до +2...-3. На Закарпатті дещо тепліше – від +1 до +6 градусів тепла, а у Карпатах вдень до -2...-7 градусів морозу. На Півночі країни хмарно, без істотних опадів, температура повітря вдень – -2...+1 градусів. У центральних регіонах вночі й вранці місцями очікується туман. Стовпчики термометрів коливатимуться вдень від -1... до +5 градусів. На сході синоптики прогнозують також невеликий сніг, туман та ожеледицю. Температура повітря вдень – -2...+4 градуси. Найтепліше буде на півдні України – до +6 градусів тепла. У Києві 18 лютого буде хмарно, без істотних опадів, температура повітря вдень від 0... до - 2 градусів морозу. Прогноз погоди на неділю, 18 лютого, у містах України: Ужгород – +3…+5 Львів – -1…+1 Івано-Франківськ – -1…+1 Тернопіль – -1…+1 Чернівці – -1…+1 Хмельницький – -1…+1 Луцьк – -1…+1 Рівне – -1…+1 Житомир – -1…+1 Вінниця – 0…+2 Одеса – +3…+5 Миколаїв – +3…+5 Херсон – +3…+5 Сімферополь – +4…+6 Кропивницький – +1…+3 Черкаси – 0…+2 Чернігів – -1…+1 Суми – 0…-2 Полтава – 0…-2 Дніпро – +1…+3 Запоріжжя – +2…+4 Донецьк – +1…+3 Луганськ – 0…+2 Харків – -1…+1 Київ – 0…-2 Прогноз погоди на 18 лютого
  • Сироїд оприлюднила крок, який допоможе українцям вижити за умов агресії Кремля
    В Україні діти змалечку повинні розуміти, що сусідня держава Росія є ворогом, тому від нього слід державу захищати. Це своєю чергою допоможе їм і на фронті, коли вони виростуть та їх покличуть в окопи. Про це заявила заступник голови Верховної Ради та представниця "Самопомочі" Оксана Сироїд у ефірі Еспресо.TV. "Як ми можемо вижити? Це якщо ми будемо від народження вчити дітей тому, що ми маємо сусіда, який є нашим ворогом, і ми маємо бути готовими від нашого народження до нашої смерті, скільки б ми не прожили, в той спосіб, в якій кожен може, в різний спосіб, цю державу захистити", – зауважила парламентарка. На її переконання, "тільки в такий спосіб ми можемо вижити", відтак вона не розуміє тих батьків і ті навчальні заклади, які вирішують не розповідати про війну своїм дітям. "А в мене є питання: а коли вони цим дітям казатимуть про війну? Тоді, коли цих дітей повістками в окопи покличуть, і вони раптом – ні з того, ні з сього – з'ясують, що в них є ворог?.. І вони будуть переживати ці ломки свідомості. Треба бути чесними. І треба жити з цим", – наголосила Сироїд. Водночас вона нагадала, що протяжність кордону з Росією сьогодні сягає 6 тисяч кілометрів, враховуючи Білорусь, де "розташовано російські бази", а також Чорне море.
  • Смертельна ДТП зі школярами поблизу Києва: з'явилися деталі
    Удень 17 лютого на Одеській трасі під Києвом сталося резонансне зіткнення автобусу зі 16 школярами, які їхали на екскурсію до столиці, та автомобіля "Нива", внаслідок чого першого винесло на узбіччя, а розбитий вщент легковик перекинуло на місці зіткнення. Як повідомляє ТСН, діти разом зі своєю вчителькою їхали до цирку, проте біля самого Києва з бензоколонки на автостраду виїхала "Нива", яка, попередньо, порушивши правила руху, зіткнулася з мікроавтобусом, в якому їхали діти". У підсумку водій, що віз школярів, не встиг загальмувати та врізався в авто, яке перегородило йому дорогу. Зауважимо, що у результаті інциденту пасажир та водій автівки від потужного удару вилетіли на дорогу: один загинув на місці, іншого шпиталізували, проте врятувати йому життя не вдалося. Крім того, дев'ятьох дітей 11-12 років із численими забиттями доправили до лікарень, як і вчительку, водія мікроавтобуса та маму однієї дитини. Як переконують медики, у водія діагностовано перелом ноги, у мами – пошкодження плеча, у дітей – струси мозку, пошкодження кінцівок, забиття та гематоми. Додамо, що більшість потерпілих уже відпустили додому, однак психологічна допомога їм, за словами лікарів, не завадить.
  • Часть из нас смотрит на окружающий мир глазами Путина
    Можно ли запустить в космос ракету FalconHeavy, разделяя представление о плоской и неподвижной Земле? Очевидно, нет. Можно ли побороть эпидемию, согласившись с мнением, будто опасную болезнь насылают ведьмы и колдуны? Вряд ли. Можно ли победить в гибридной войне с РФ, приняв путинскую картину мироустройства? Некоторые считают, что да. За четыре года украино-российского противостояния в нашем обществе обозначился парадоксальный тренд. Пламенные патриоты Украины зачастую солидаризируются с кремлевскими представлениями о Крыме, о Донбассе, о языке и культуре. Фактически часть из нас смотрит на окружающий мир глазами Путина – и пытается увидеть с этого ракурса, что-то проукраинское, прогрессивное и благотворное для страны. "Все равно они Украину ненавидят". "По закінченню поїде в Крим та буде розказувати як їх утискали". "Тільки й використовують Україну. А тут – ще й паплюжать і продовжують антиукраїнську пропаганду". Такие комментарии сопровождают оптимистическую новость о переводе крымских студентов в вузы материковой Украины. К сожалению, антикрымские фобии среди патриотической общественности – не редкость. И эти фобии полностью совпадают с путинским взглядом на происходящее. Владимир Владимирович тоже считает, что все крымчане, за исключением кучки крымскотатарских экстремистов, боготворят Россиюи пышут ненавистью к Украине. Но кремлевский лидер делает из этой картинки логичный и удобный вывод: если население Крыма поголовно влюблено в РФ и ненавидит Украину, то полуостров должен быть российским. А у патриотичного украинца, разделяющего путинское мнение о крымчанах, получается нечто бессвязное: Крым – это гадкая украинофобская помойка, сплошь населенная нашими врагами; но вместе с тем Крым – это Украина, и его обязаны нам вернуть! Видимо, вернуть без населения. В отличие от кремлевской, эта позиция выглядит довольно-таки странно – особенно для западных наблюдателей. Здравый смысл подсказывает, что если мы действительно считаем Крым неотъемлемой частью Украины, то наши суждения ополуострове и его жителях должны отличаться от путинских. Нам следует радоваться каждому крымскому студенту, выезжающему на украинский материк. Радоваться каждому аполитичному крымчанину, оформляющему украинский биометрический паспорт. Радоваться обывательскому конформизму, который при благоприятном развитии событий сыграет нам на руку. В случае возвращения Крыма безыдейные обыватели станут нашим козырем – тем большинством, которое будет предъявлено мировому сообществу и облегчит реинтеграцию полуострова. Но экзальтированная публика, рассматривающая Крым глазами Путина, об этом не задумывается. То же касается и войны на Донбассе. Демонизация мирного населения ОРДЛО весьма популярна среди ура-патриотов. Донецкие и луганские обыватели объявляются злейшими врагами Украины; их ненавидят и презирают; их несчастьям радуются как справедливому возмездиюза гибель наших солдат. И подобные суждения идеально вписываются в картину, нарисованную путинской пропагандой. Ту самую картину, где Донецк с Луганском якобы обладают субъектностью, где у Донбасса есть собственная политическая воля, а пресловутые "референдумы" сыграли решающую роль вразгорании вооруженного конфликта. Все это используется Кремлем для обоснования своей версии: в Украине идет гражданская война, Киев воюют с Донецком и Луганском, а Россия лишь поддерживает одну из сторон. В конце концов, именно для гражданской войны характерна ненависть к миллионам соотечественников, которые больше не считаются соотечественниками. Между тем украинский патриот, разделяющий кремлевское представление о жителях Донбасса, снова приходит к логической неувязке. С одной стороны, во всем виноваты проклятые сограждане из ОРДЛО, которые несут Украине зло, и которых нужно коллективно наказать, поскольку все они там – одинаковые. С другой стороны, никакой гражданской войны у нас нет, а есть вооруженное вторжение РФ на украинскую землю. Однако внешняя оккупация предполагает совсем другое отношение к мирным жителям, оказавшимся на захваченной территории. В таком случае эти люди – не враги, а жертвы войны. Они заслуживают не агрессии и злорадства, а снисхождения исочувствия. Априори отказывая Донбассу и в том, и в другом, патриотичный украинец невольно поддерживает путинскую трактовку событий. А еще путинскими глазами можно смотреть на языковой вопрос, на искусство и литературу, на творчество Цоя, Высоцкого или Булгакова. Кремль тщится поставить знак равенства между "русским миром" и русской речью – и часть украинских патриотов горячо с этим соглашается. Кремль пытается зачислить всех русскоязычных украинцев в своей резерв – и синхронно с Москвой их объявляют пророссийской пятой колонной. Кремль пробует мобилизовать для текущих нужд покойных писателей, поэтов, актеров и музыкантов? и ему вторят наши идеологи, рассуждающие об имперских щупальцах. Но для кремлевского руководства такая позиция действительно удобна и выгодна. Он позволяет эксплуатировать то, к чему Путин и компании не имеют ни малейшего отношения. Она дарит российскому реваншизму если не реальных, то хотя бы воображаемых союзников. А Украине эта парадигма не приноситничего, кроме внутренних раздоров. Мы не консолидируемся перед лицом внешнего противника, а оскорбляем и унижаем друг друга. Мы не расширяем круг потенциальных сторонников, а отталкиваем их от украинского проекта. Мы не пытаемся использовать против врага наше культурное разнообразие, а с готовностью отдаем кремлевскому режиму все, что он стремится приватизировать. В конечном итоге мы становимся беднее, разобщеннее и слабее. Разумеется, никто не запрещает украинскому патриоту смотреть на мир глазами Путина. Никто не мешает бить себя пяткой в грудь и восклицать: "Если Москва обзывает нас хунтой – давайте будем хунтой!" Но, принимая путинский взгляд на происходящее, вы вряд ли сумеете сделать более логичные и убедительные выводы, чем те, которые уже сделал за вас сам Владимир Владимирович. Михаил Дубинянский Оригинал: "Українська правда"
Дата час
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Голосування

Що Ви думаєте про цей сайт:
 
Valid XHTML & CSS | Template Design kruizer-08@mail.ru | Copyright © 2009 by kruizer